Виповнилося 35 років із дня катастрофи багаторазового космічного корабля Challenger, яка забрала життя семи американських астронавтів. Космоплан загинув 28 січня 1986 року під час своєї десятої місії. На 73-й секунді польоту, коли він був на висоті 15 км, лівий твердопаливний прискорювач зірвався з кріплення і пробив основний паливний бак, спричинивши його миттєве руйнування.
Кабіна з сімома астронавтами пережила руйнування шатла. Вона продовжила рухатися по балістичній траєкторії, досягла висоти 18 км, а потім впала в океан. Пізніше з’ясувалося, що кілька членів екіпажу залишилися у свідомості після аварії. Але в тій ситуації вони нічого не могли змінити. Challenger не мав системи порятунку, призначеної для евакуації екіпажу в разі руйнування корабля. Через дві хвилини кабіна вдарилася об поверхню Атлантичного океану зі швидкістю 333 км/год, миттєво вбивши всіх, хто був на борту.
Слідство встановило, що прямою причиною аварії стало порушення структури ущільнювального кільця твердопаливного прискорювача. Крізь нього прорвався потік гарячих газів, що спровокувало подальший ланцюжок фатальних подій.
Пошкодження ущільнювальних кілець прискорювача ставалися й раніше. Але керівництво NASA не звертало достатньої уваги на ці небезпечні інциденти, вважаючи, що система має достатній ресурс надійності. Воно помилялося. Ніч перед останнім запуском корабля Challenger була незвично холодною за мірками Флориди. Температура в районі мису Канаверал опустилася до -2°C. Відомо, що вранці 28 січня кілька інженерів вимагали від керівництва польотів скасувати майбутній старт із міркувань безпеки, але отримали відмову. Що стосується екіпажу шатлу, то він просто не знав про існування будь-яких проблем із прискорювачами.
Загибель космоплану мала величезний вплив на подальший розвиток американської космічної програми, спричинивши ряд істотних наслідків. Після катастрофи шатли не літали майже три роки. NASA серйозно посилила стандарти безпеки і відмовилася використовувати багаторазові кораблі для виведення на орбіту комерційних вантажів. Проект запуску «човників» на полярні орбіти з західного узбережжя США теж скасували. Багато наукових місій, запуск яких був запланований на 1986 рік, відправилися в космос лише через три-чотири роки. Серед них — телескоп Hubble, а також міжпланетні зонди Galileo й Ulysses.
Challenger став непрямим винуватцем іще однієї великої катастрофи. Прискорювачі шаттла використовували в якості окислювача перхлорату амонію, що вироблявся на заводі PEPCON у Неваді. Через тривалу перерву в польотах багаторазових кораблів на його складах накопичилися великі запаси невикористаного перхлорату. 4 травня 1988 року на заводі спалахнула велика пожежа, в результаті чого сталася серія вибухів загальною потужністю близько однієї кілотонни. В результаті аварії загинули дві людини й 372 отримали поранення, а збитки склав близько 100 млн доларів.
