Земля та Місяць мали спільний магнітний щит

Згідно з найбільш популярною гіпотезою, Місяць утворився 4,5 млрд років тому в результаті грандіозного зіткнення, коли протопланета розміром з Марс (йому привласнили ім’я «Тейя») врізалася в Землю, що недавно сформувалася. Внаслідок удару Тейя була повністю знищена. Частина її уламків та земної мантії виявилися викинуті на навколоземну орбіту. З цієї речовини надалі «зібрався» Місяць.

Формування Місяця в представленні художника. Джерело: NASA

Якби ми могли якимось чином потрапити в ту епоху і подивитися на Землю та Місяць, то навряд чи впізнали б їх. Наша планета оберталася набагато швидше, ніж зараз, роблячи один оборот всього за 5 годин. Її поверхня була розпеченою, а в атмосфері містилися токсичні гази. Що стосується Місяця, то на ньому тоді відбувалися грандіозні виверження, через що він навіть придбав тимчасову газову оболонку. Крім того, наш супутник мав власне магнітне поле. Доставлені на Землю зразки місячного ґрунту свідчать, що вони сформувалися за умов досить потужної магнітосфери.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Команда дослідників з NASA поставила за мету відповісти на питання, як місячне магнітне оточення могло вплинути на молоду Землю. І тому вони вдалися до комп’ютерної симуляції. Моделювання показало, що 4 млрд років тому магнітні поля двох тіл були «пов’язані», з’єднуючись силовими лініями, що виходять з полюсів. Це було можливо завдяки тому, що в ті часи орбіта Місяця проходила на відстані 130 тис. км від земної поверхні (зараз її середній радіус становить 385 тис. км).

           

На думку вчених, це «зв’язування» могло відіграти важливу роль в еволюції нашої планети. Результати моделювання говорять про те, що місячне магнітне поле виступало як додатковий екран, захищаючи земну атмосферу від Сонця. Хоча в ту епоху воно в середньому випромінювало менше енергії, ніж зараз, проте іноді на ньому відбувалися потужні спалахи. З іншого боку, вздовж магнітних силових ліній міг відбуватися обмін молекулами атмосферних газів. Можливо, саме цим пояснюється присутність азоту та деяких інших летких сполук у місячному реголіті.

Як показують розрахунки, магнітосфери Землі та її супутника могли бути пов’язані у період між 4,1 та 3,5 млрд років тому. Після цього Місяць відійшов від нашої планети на дуже велику відстань. Крім того, у міру остигання місячного ядра потужність генерованого ним магнітного поля стала зменшуватися. Вважається, що вже 3,2 млрд років тому магнітосфера Місяця значно послабшала. Цілком вона зникла 1,5 млрд років тому.

За матеріалами: https://www.nasa.gov

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу