Астрономи опублікували чергове дивовижне зображення, отримане за допомогою телескопа James Webb (JWST). На ньому зафіксовано протопланетний диск, що оточує новонароджену зорю в сузір’ї Тельця.
Зафіксований JWST об’єкт, відомий під позначенням HH 30. Він розташований на відстані 480 світлових років від Землі в темній туманності LDN 1551, що є частиною молекулярної хмари Тельця.
HH 30 має особливий інтерес для астрономів. Він вважається класичним зразком протопланетного диска, який розташований ребром щодо Землі. Диски, спостережувані з цього ракурсу, являють собою унікальну лабораторію для вивчення осідання та дрейфу пилових зерен.
Крім JWST у спостереженнях HH 30 також взяли участь телескоп Hubble і комплекс радіотелескопів ALMA. Це дало змогу отримати мультихвильовий погляд на протопланетний диск. Довгохвильові дані ALMA дали змогу визначити місце розташування пилових зерен міліметрового розміру, які розташовані у вузькій області в центральній площині диска. Створення вузького щільного шару пилу — важливий етап у процесі формування планет. У цій області пилові зерна злипаються разом, утворюючи камінчики й, зрештою, планети.
Зі свого боку, інфрачервоні дані Webb показували розподіл дрібніших пилових зерен. Розмір цих зерен становить лише одну мільйонну частину метра — приблизно як розмір бактерії. У той час як великі зерна пилу зосереджені в найщільніших частинах диска, дрібні зерна розподілені набагато ширше.
Отримані трьома обсерваторіями дані також дали змогу астрономам краще розглянути будову диска. На фото добре видно високошвидкісний струмінь речовини (джет), що викидається протозорею. Він взаємодіє з прилеглими хмарами газу та пилу, що призводить до формування т. зв. об’єктів Гербіга — Аро. Вузький струмінь оточений ширшою конусоподібною структурою. Що стосується самої протозорі, то вона прихована всередині пилового диска, забезпечуючи йому підсвічування.
Раніше ми розповідали про те, як у протопланетних дисках формуються складні органічні молекули.
За матеріалами ESA
