Під час дослідження «сплячої» галактики міжнародна команда астрономів виявила, що вона припинила формувати зорі не тому, що вичерпала запас газу, а через його втрату у процесі злиття з іншою галактикою. Знахідка здатна змінити уявлення про еволюцію Всесвіту.
Галактика, що втратила газ
Час від часу галактики стикаються між собою. Зазвичай цей процес нагадує гігантський танець, під час якого галактики кружляють одна навколо одної, тоді як їхня гравітація викидає газ та зорі з партнера (це можна порівняти зі своєрідним «перетягуванням каната»). Викинута речовина формує потоки матеріалу, відомі як приливні хвости.
Саме це і сталося із галактикою SDSS J1448+1010. Вона народилася, коли вік Всесвіту був удвічі меншим за нинішній. У недалекому, за астрономічними мірками, минулому вона зіткнулася з іншою галактикою та практично її повністю поглинула. Переважно, такі події призводять до потужних спалахів зореутворення. Але у випадку із SDSS J1448+1010, все навпаки. 70 млн років тому галактика практично перестала формувати нові світила.
Щоб розкрити таємницю SDSS J1448+1010, астрономи скористалися допомогою комплексу радіотелескопів ALMA та орбітальною обсерваторією Hubble. Проведені ними спостереження зробили сюрприз. Виявилося, що припливні хвости, утворені під час зіткнення, містять величезну кількість матеріалу. Його маса становить близько 10 млрд мас Сонця, це половина від початкового обсягу газу у SDSS J1448 +1010.
Втрата такої значної кількості газу мала неминуче призвести до зупинки всіх процесів зореутворення. SDSS J1448+1010 фактично залишилася без палива, необхідного для формування нових світил.
Таємниця мертвих галактик
Знахідка здатна пролити світло на історію еволюції Всесвіту. Астрономам відомо безліч мертвих галактик, населених великою кількістю старих зір. Це говорить про те, що у далекому минулому вони могли формувати нові світила, поки щось не зупинило цей процес. Раніше вчені звинувачували в цьому такі події, як спалахи наднових та активність надмасивних чорних дір, здатних вибити більшу частину газу з галактики. Однак SDSS J1448+1010 демонструє, що галактичні зіткнення також можуть відігравати важливу роль.
Водночас астрономи підкреслюють, що поки SDSS J1448+1010 лишається одиничним прикладом, за результатами якого не можна зробити будь-яких глобальних висновків. Тому вони планують провести вивчення інших подібних галактик, щоб зрозуміти, наскільки поширений даний механізм.
За матеріалами https://www.almaobservatory.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
