Вивчаючи історію Чумацького Шляху, ми повинні в першу чергу звернути свій погляд на світила, які його складають. Вони успадковують хімічний склад газових хмар, з яких були сформовані. Спектральний аналіз зір дозволяє простежити їхнє походження та точніше визначити вік.
В околицях Сонця існують дві групи зір з помітно відмінним хімічним складом. Перша багата на такі елементи, як кисень, магній та кремній. Друга містить багато заліза. Спостереження показують, що цей феномен притаманний багатьом регіонам Чумацького Шляху.
Магазин від Universe Space Tech
Дитяча бананка Noosphere – Space Explorer
До товару
Щоб пояснити таку дихотомію зоряного населення нашої зоряної системи, японський астроном Масафумі Ногучі створив модель її еволюції, засновану на теорії «акреції холодного потоку», яка передбачає, що в ході свого формування галактики вбирають у себе навколишній газ.
Модель Ногучі припускає, що історія Чумацького Шляху почалася, коли в нього спрямувались потоки холодного газу з навколишнього міжгалактичного простору, які призвели до утворення множини недовгочасних надмасивних зірок. Їх «вигоряння» та наступний гравітаційний колапс (спалахи наднових типу II) збагатили газові хмари киснем, магнієм та кремнієм. Внаслідок, перше покоління зірок Чумацького Шляху, яке формується, отримало свій унікальний «хімічний підпис».
Приблизно 7 млрд років тому ударні хвилі від спалахів наднових нагріли галактичний газ до настільки високих температур, що це майже на 2 млрд років зупинило холодні газові потоки, які надходять до нашої Галактики, та як наслідок, тимчасово припинили всі процеси зореутворення. Вибухи наднових, типу Ia, що відбувалися в цей період часу, наситили міжзоряну речовину Чумацького Шляху залізом. Коли в нашу зоряну систему знову почали надходити потоки відносно холодної речовини, це дало старт формуванню другого покоління багатих на залізо зір. Однією з них стало наше Сонце.
За матеріалами https://www.sciencedaily.com
