У лютому 2020 року поблизу нашої планети був виявлений новий об’єкт, що отримав позначення 2020 CD3. Незважаючи на те, що розмір цього тіла не перевищує декількох метрів, знахідка привернула значну увагу з боку наукової спільноти. Виявилося, що 2020 CD3 знаходиться на геоцентричній орбіті та є «міні-місяцем» Землі.
«Міні-місяцями» називають тіла, які були захоплені гравітацією нашої планети і стали її тимчасовими супутниками. 2020 CD3 став лише другим відомим таким об’єктом. Розрахунки показали, що Земля «захопила» його ще в 2017 році, і він знаходився на орбіті навколо неї до квітня 2020 року, після чого вийшов із земної сфери тяжіння і вирушив у міжпланетний простір.
Після відкриття CD3 2020 міжнародна команда астрономів виконала кілька серій спостережень цього об’єкту за допомогою наземних телескопів. Метою дослідження було встановлення фізичних властивостей «міні-місяця» та визначення його походження. Існувала версія, що насправді це може бути верхній ступінь ракети-носія чи прискорювач, який залишився після запуску якогось міжпланетного апарату.
Після завершення спостережень і повторної перевірки результатів дослідники опублікували свої висновки в The Astronomical Journal. За їхніми даними, розмір 2020 CD3 становить 1-1,5 м. Він робить один оборот навколо своєї осі за 3 хвилини (це менше, ніж очікували астрономи). Але головний висновок полягає в тому, що «міні-місяць» дійсно є метеороїдом, а не штучним об’єктом. Про це свідчить його альбедо та результати спектрального аналізу, що вказують на кремнієвий склад поверхні, характерний для астероїдів класу S.
На закінчення варто нагадати, що астрономи нещодавно знайшли біля Землі ще один «міні-місяць» (об’єкт 2020 SO). Вважається, що він має штучне походження і є верхнім ступенем ракети, використаної при запуску зонда Surveyor 2. Але, як і у випадку 2020 CD3, для підтвердження його природи необхідні додаткові спостереження.
За матеріалами: https://phys.org
