Вивчивши дані, зібрані космічним гамма-телескопом Fermi та комплексом радіотелескопів VLA, команда американських астрономів вперше зуміла виміряти швидкість пульсара J0002 (PSR J0002+6216). Виявилося, що вона становить 1110 км/с, що вп’ятеро більше за швидкість руху середньостатистичного пульсара. J0002 зміг би подолати відстань між Землею та Місяцем лише за 6 хвилин.
Пульсар був відкритий у 2017 році в межах некомерційного проєкту Einstein@Home. Його учасники надають свої комп’ютери для аналізу даних, зібраних телескопом Fermi. J0002 розташований у сузір’ї Кассіопеї на відстані близько 6500 світлових років від Сонця. Він утворився зовсім недавно. Про це свідчить його висока швидкість обертання, що становить 8,7 обертів на секунду.
Під час подальших спостережень астрономи змогли виявити по сусідству з J0002 залишок наднової, який отримав позначення CTB 1. Він розташований на відстані 53 світлових років від нинішньої позиції пульсара. Обчисливши швидкість і напрямок руху останнього, астрономи встановили, що 10 тис. років тому він перебував у точці, яка практично збігається з центром CTB 1.
На думку астрономів, аномально висока швидкість J0002 пояснюється тим, що вибух наднової, яка його породила, мав асиметричну форму. У результаті об’єкт був у буквальному сенсі катапультований у міжзоряний простір.
Спочатку викинута під час вибуху наднової речовина рухалася зі швидкістю, що перевищує швидкість J0002. Але надалі через взаємодію з міжзоряним газом вона сповільнилася. Приблизно 5 тис. років тому пульсар «наздогнав» його і пройшов через оболонку залишку наднової.
J0002 теж взаємодіє з хмарами міжзоряного газу, що оточують його. Через високу швидкість руху в них утворюються ударні хвилі, які можна спостерігати в радіодіапазоні. Крім того, за пульсаром тягнеться характерний «хвіст». Його протяжність становить 13 світлових років і він вказує прямо на центр CTB 1.
Усі описані структури можна побачити на нещодавно опублікованому композитному зображенні околиць J0002. Помаранчевий колір на ньому відповідає даним радіоспостережень VLA на частоті 1,5 ГГц, пурпурний та жовтий — даним радіообсерваторії DRAO (частота 1,42 ГГц), зелений — даним DRAO (408 МГц), синій — результатам спостережень в інфрачервоному діапазоні.
Варто зазначити, що швидкість руху J0002 не просто перевершує швидкість більшості відомих нам пульсарів — вона також перевищує четверту космічну швидкість. А це означає, що в майбутньому J0002 судилося назавжди покинути межі Чумацького Шляху.
За матеріалами https://www.nasa.gov
