Спіральна галактика М106 (NGC 4258) розташована на відстані близько 23 млн світлових років від Чумацького Шляху і її видно в сузір’ї Гончих Псів. За своїми розмірами вона порівнянна з Туманністю Андромеди (M31). Популярність серед астрономів ця зоряна система здобула в 1960-х роках, коли спостереження, виконані в рентгенівському та радіодіапазонах, показали, що у неї є два «додаткові» спіральні рукави.
Представлене композитне зображення демонструє цю незвичайну особливість M106. Воно складене на основі даних, зібраних рентгенівським телескопом Chandra (умовний блакитний колір), комплексом радіотелескопів VLA (умовний фіолетовий колір), інфрачервоним телескопом Spitzer (умовний жовтий колір) та знімка у видимому діапазоні, зробленого телескопом Hubble.
На відміну від звичайних, «додаткові» спіральні рукави М106 не лежать у площині галактичного диска, а перетинають їх. Вони складаються з розігрітого газу та практично не містять зір. На думку астрономів, їхнє утворення пов’язане з наслідками поглинання речовини чорною дірою, розташованої в центрі галактики.
Результати нового дослідження, заснованого на зображеннях M106 в інфрачервоному діапазоні, підтверджують, що в цій системі відбуваються досить бурхливі процеси, що супроводжуються утворенням ударних хвиль. Вони розігріли великі обсяги газу, маса якого оцінюється в 10 млн сонячних. Джерелом усієї цієї активності є надмасивна чорна діра в центрі M106, що породжує потужні джети — струмені високоенергетичної матерії, які взаємодіють із газовими хмарами (одним із наслідків цієї взаємодії стають ударні хвилі).
Крім того, спостереження телескопа Chandra показали, що вище та нижче площини галактичного диска містяться великі «бульбашки» гарячого газу. Судячи з усього, він був викинутий з центру M106 під час описаних вище процесів.
Втрата газу вже чинить істотний вплив на галактику. Спостереження телескопа Spitzer свідчать про те, що достатні для зореутворення запаси речовини залишилися лише в центрі М106. Темпи формування нових світил у ньому вже зараз на порядок нижчі, ніж сучасна швидкість зореутворення в Чумацькому Шляху. Якщо галактика й надалі продовжуватиме втрачати газ, лише через 300 млн років вона повністю втратить можливість виробляти нові зорі.
За матеріалами https://www.nasa.gov
