Спецпроекты

Космос – это женское дело

17.11.2021

Цього року Всесвітній тиждень космосу присвячений жінкам. Адже історія вивчення й освоєння навколоземного простору нерозривно пов'язана з представницями прекрасної статі. І мова не лише про тих героїнь, які подолали земне тяжіння і побували у космосі. У цьому матеріалі ми розповідаємо про жінок, без яких дослідження космосу було б неможливими.

Упродовж більшої частини людської історії наукова робота не вважалася жіночою справою. На шляху жінок, які прагнули вивчати зірки та планети, було безліч перепон – від поблажливого ставлення чоловіків до неможливості відмовитися від приписуваних суспільством «традиційних обов'язків» і всіляких заборон на отримання вищої освіти. Проте декому з представниць прекрасної статі вдалося зламати стереотипи та зробити неоціненний внесок у вивчення Всесвіту. Піонеркою серед них була – Кароліна Гершель.

Джерело: wikipedia.org

Кароліна Гершель

1750 – 1848

Королівське астрономічне товариство Великобританії нагородило Кароліну Гершель золотою медаллю і згодом обрало своєю почесною членкинею. Вона стала першою жінкою, вшанованою такими почестями. У віці 96 років вчена отримала золоту медаль Прусської академії наук. Також на її честь були названі астероїд (281) Лукреція і кратер на Місяці.

Прізвище Гершель є одним з найзнаменитіших в історії астрономії. Легендарний Вільям Гершель відкрив Уран, кілька супутників планет-гігантів і виявив існування інфрачервоного випромінювання. Його син Джон став на шлях батька, прославившись спостереженнями кратних зірок і туманностей, дослідженнями у сфері фотографії, а також своїми зусиллями у популяризації астрономії.

Але в цьому славному роді була ще одна Гершель – Кароліна (1750 – 1848), молодша сестра Вільяма. У дитинстві вона захворіла на тиф, через що осліпла на одне око, а її зріст зупинився на позначці 130 см. Мати вирішила, що донька ніколи не вийде заміж, а найкраще, чого вона зможе досягти в житті – влаштуватися на роботу служницею. На щастя, батько зумів домогтися, щоб Кароліна отримала освіту.

У 1772 році Гершель переїхала разом зі своїм братом з Німеччини в Англію, де почала допомагати йому в наукових дослідженнях. Згодом вона сама зацікавилася астрономією і зайнялася самостійними спостереженнями. У 1786 році Кароліна стала першою в історії жінкою, яка відкрила комету. Загалом за своє життя вона виявила 8 нових комет і 14 туманностей.

Після смерті брата Гершель завершила роботу над його каталогом з 2500 зоряними скупченнями й туманностями (багато з них насправді були галактиками). Пізніше ця праця стала основою для знаменитого Нового загального каталогу (New General Catalogue), який до сьогодні залишається найвідомішим списком об'єктів далекого космосу в аматорській астрономії.

Кароліна
Гершель

1750 – 1848

Королівське астрономічне товариство Великобританії нагородило Кароліну Гершель золотою медаллю і згодом обрало своєю почесною членкинею. Вона стала першою жінкою, вшанованою такими почестями. У віці 96 років вчена отримала золоту медаль Прусської академії наук. Також на її честь були названі астероїд (281) Лукреція і кратер на Місяці.

Джерело: wikipedia.org

NASA використовувала «живі комп'ютери» — обчислювачів, більшість з яких були жінками, які мали ступінь у математиці або просто вміли швидко рахувати.

Жінки-комп'ютери NASA

У перші роки освоєння космосу навіть найкращі комп'ютери мали величезні розміри (вони займали цілу кімнату) і при цьому не вирізнялися особливою потужністю. Люди все ще перевершували їх за багатьма показниками, наприклад, за виконанням швидких обчислень, а також побудовою графіків. Тому в ті роки NASA використовувала «живі комп'ютери» – обчислювачів, більшість з яких були жінками, які мали ступінь у математиці або просто вміли швидко рахувати.

Одними з найважливіших завдань «живих комп'ютерів» були аналіз даних і перевірка траєкторії. У разі успішного запуску космічний апарат починав пересилати на Землю телеметрію, що повідомляла про його місцеперебування і стан. Ця інформація була набором чисел. Їх потрібно було підставити у формули разом з іншими постійно змінюваними параметрами, такими як швидкість, маса, вплив гравітації від небесних тіл тощо. Далі, визначивши фактичне розташування апарата, його порівнювали із запланованою траєкторією, що дозволяло перевірити правильність передполітних розрахунків.

1950–1960

Кетрін Джонсон, Мері Джексон і Дороті Воган

Саме історія «живих комп'ютерів» лягла в основу фільму 2017 року «Приховані фігури», що розповідає про трьох афроамериканок (Кетрін Джонсон, Мері Джексон і Дороті Воган), що займалися математичними розрахунками для NASA наприкінці 1950-х – початку 1960-х.

Цікаво, що навіть після того, як у розпорядженні NASA з'явилися комп'ютери, здатні проводити необхідні розрахунки, багато фахівців не довіряли техніці та вважали за краще використовувати обчислювачів для повторного огляду викладок. Багатьом відома історія про те, що Джон Гленн не хотів летіти в космос, перш ніж Кетрін Джонсон особисто не перевірить комп'ютерні розрахунки та не підтвердить їхню коректність.

Наприклад, Кетрін Джонсон допомагала у складанні комп'ютерної програми, яка розраховувала параметри старту та зниження місячного модуля місії Apollo 11. А пізніше, під час аварії Apollo 13, вона змогла вчасно розрахувати параметри нової траєкторії повернення корабля на Землю. При цьому Джонсон використала не машинні обчислення, а власні астрономічні таблиці. Вважається, що саме вона врятувала життя астронавтів.

Джерело: wikipedia.org

До слова, навіть поступовий перехід до використання машин не залишив «живих комп'ютерів» без роботи. Багато з них згодом стали першими програмістами NASA.

Наприклад, Кетрін Джонсон допомагала у складанні комп'ютерної програми, яка розраховувала параметри старту та зниження місячного модуля місії Apollo 11. А пізніше, під час аварії Apollo 13, вона змогла вчасно розрахувати параметри нової траєкторії повернення корабля на Землю. При цьому Джонсон використала не машинні обчислення, а власні астрономічні таблиці. Вважається, що саме вона врятувала життя астронавтів.

«Мати»
телескопа Hubble

Телескоп Hubble давно вписав свою назву в історію науки. Як влучно зауважив хтось із учених, він дозволив людству зазирнути в куточки Всесвіту, про існування яких ніхто й не здогадувався. Зрозуміло, Hubble був колективним проєктом, але ми не можемо не згадати про вклад кількох жінок, які відіграли найважливішу роль у його реалізації.

Джерело: wikipedia.org
Джерело: wikipedia.org

Ненсі Грейс Роман

Першою з них є Ненсі Грейс Роман. На початку своєї наукової кар'єри вона працювала в кількох американських обсерваторіях. У 1959 році влаштувалася в NASA начальницею відділу астрономії, ставши першою жінкою, призначеною на керівну посаду в космічному агентстві. Роман займалася низкою різних програм. Вона брала участь у запуску кількох орбітальних сонячних обсерваторій і наукових супутників, розробляла плани для інших космічних місій.

Джерело: wikipedia.org

Фінальним проєктом, яким Ненсі займалася в NASA, став телескоп Hubble. Вона брала участь у первинному плануванні програми, заклавши її базову структуру.

Але внесок Роман не обмежився цим. За словами колег, вона в буквальному сенсі зуміла «продати» ідею космічного телескопа й організувала астрономічне товариство, переконавши американський Конгрес профінансувати амбітний проєкт. За це Ненсі отримала улесливе прізвисько «Мати Hubble». Нещодавно NASA назвала на честь Роман інфрачервоний телескоп наступного покоління, який буде запущений 2025 року.

Барбара Мікульські

Джерело: historyforsale.com

Також не можна не відзначити й сенаторку від штату Мериленд Барбару Мікульські, внесок якої теж виявився неоціненним. Вона не лише активно підтримувала проєкт телескопа ще на стадії реалізації, а й допомогла подарувати йому друге життя.

Річ у тім, що після катастрофи шатла Columbia NASA вирішила більше не відправляти до Hubble нових експедицій обслуговування, зважаючи на значний ризик. Фактично це означало швидке припинення роботи телескопа: на той момент багато його ключових компонентів відпрацювали більшу частину ресурсу. Однак Мікульські не погодилася з цим рішенням та ініціювала кампанію, метою якої було переконати аерокосмічну адміністрацію врятувати Hubble. У результаті під тиском громадськості керівництво NASA поступово змінило свою позицію. У 2009 році телескоп відвідала остання експедиція обслуговування, яка подарувала йому ще як мінімум десять додаткових років життя. За свій внесок в історію проєкту Мікульські також заслужила почесне прізвисько. Її нарекли Хрещеною матір’ю Hubble.

Джерело: historyforsale.com

Кетрін Салліван

Джерело: wikipedia.org

Згадаймо й астронавтку Кетрін Салліван. У 1984 році вона стала першою американкою, що побувала у відкритому космосі, а в 1990 році була однією з учасниць місії, яка займалася виведенням телескопа Hubble на орбіту. У разі виникнення нештатної ситуації Кетрін мала вийти у космос і допомогти усунути проблему.

Проте наскільки б досконалим не був науковий інструмент, він нічого не вартий без людей, які його використовують. І тут треба згадати докторку Венді Фрідман. У 1990-х вона очолила команду дослідників, метою яких було визначення швидкості розширення Всесвіту. На основі даних Hubble їм вдалося виміряти цей показник і визначити, що Великий вибух стався 13,7 млрд років тому. Це стало величезним проривом в астрофізиці, бо до цього вік Всесвіту оцінювався в межах від 9,7 до 19,5 млрд років.

70 Жінок

Усього побувало в космосі, серед яких були і командири космічних кораблів і керівниці місій на МКС, і туристки.

Жінки у космосі

Валентина Терешкова

Валентина
Терешкова

Перша жінка в космосі

(«Восток-6», 16 червня 1963)

Світлана Савицька

Світлана
Савицька

Перша жінка, яка вийшла у відкритий космос

(«Союз Т-7», 19-27 серпня 1982)

Ейлін Коллінз

Ейлін
Коллінз

Перша жінка, яка пілотувала космічний корабель

(«STS-63», 3-11 лютого 1995)

Командувала космічним кораблем

(«STS-93», 23-28 липня 1999)

Пеґґі Вітсон

Пеґґі
Вітсон

Перша жінка – командир МКС

(«STS-63», 3-11 лютого 1995)

Валентина Терешкова

Валентина
Терешкова

Перша жінка в космосі

(«Восток-6», 16 червня 1963)

Світлана Савицька

Світлана
Савицька

Перша жінка, яка вийшла у відкритий космос

(«Союз Т-7», 19-27 серпня 1982)

Ейлін Коллінз

Ейлін
Коллінз

Перша жінка, яка пілотувала космічний корабель

(«STS-63», 3-11 лютого 1995)

Командувала космічним кораблем

(«STS-93», 23-28 липня 1999)

Пеґґі Вітсон

Пеґґі
Вітсон

Перша жінка – командир МКС

(«STS-63», 3-11 лютого 1995)

Рекорд по тривалості перебування у космосі серед жінок належить американській астронавтці Крістіні Кох. Її перший політ тривав 328 діб і 14 годин – на сьогодні це найдовший безперервний жіночий космічний політ. У «лінійному» еквіваленті це відповідає 5248 обертам навколо Землі сумарною протяжністю 224 млн км.

Крістіна Кох народилася у місті Гренд Репідз (штат Мічіган) і з дитинства мріяла полетіти в космос. З 1997 по 2002 рік вона навчалася в Університеті штату Північна Кароліна, де отримала ступінь магістра з електроінженерії, й водночас проходила дистанційну навчальну програму в Академії NASA. З 2002 по 2004 рік працювала у Центрі космічних польотів ім. Ґоддарда, з 2004 до 2007-го як дослідниця брала участь в Антарктичній програмі США, що включала експедиції до Антарктиди, Гренландії та на Аляску. У червні 2013 року була зарахована до 21-го набору астронавтів, тренування повністю закінчила у 2015-му.

Політ Крістіни Кох розпочався 14 березня 2019 року на космічному кораблі «Союз МС-12». Під час свого перебування на МКС Крістіна Кох встановила ще один своєрідний рекорд – взяла участь у шести виходах у відкритий космос, у тому числі першому «чисто жіночому» виході разом з Джессікою Мейр 18 жовтня 2019 року. За загальною тривалістю перебування «за бортом» серед жінок вона тепер поступається лише американським астронавткам Пеґґі Вітсон та Саніті Вільямс.

Варто зауважити, що такий довгий жіночий політ від початку не планувався – він став наслідком відтермінувань і зсувів запусків нових перспективних пілотованих кораблів Crew Dragon і CST100 Starliner, що створюються за програмою Commercial Crew Development відповідно компаніями SpaceX і Boeing для регулярного доправлення екіпажів на МКС з американських космодромів (щоб уникнути залежності в цьому питанні від російських «Союзів»). Фахівці з пілотованих польотів використали «додатковий час» для експериментів з дослідження впливу довготермінового перебування на орбіті на організм жінки та її психічний стан. Отримані дані будуть використані при плануванні майбутніх місій на Місяць, Марс та до інших тіл Сонячної системи.

Крістіна Кох також брала активну участь у багатьох наукових дослідженнях, що здійснюються на МКС, і, звичайно, у розвантаженні безпілотних вантажних кораблів, які час від часу прибувають на станцію з Землі. 29 січня 2020 року вона відсвяткувала на орбіті свій 41-й день народження.

Джерело: wikipedia.org

Крістіна Кох

У «загальному заліку» тривалості безперервних космічних польотів астронавтка тепер займає сьоме місце, причому серед її співвітчизників довше на орбіті перебував лише Скотт Келлі, а інші п’ятеро рекордсменів – це радянські та російські космонавти.

Українки в космосі

Серед жінок, які побували у космосі, є астронавтки які мають українське походження.

Джерело: wikipedia.org

Роберта Бондар

Р. Бондар – науковиця, неврологиня. Вирішивши стати астронавткою, опанувала пілотування літаком. У 1984 році її зарахували до загону астронавтів, а у 1992 році Роберта здійснила свій єдиний політ у космос.

Українки в космосі

Серед жінок, які побували у космосі, є астронавтки які мають українське походження.

Роберта Бондар – перша канадська жінка-астронавтка і перша лікарка-неврологиня, яка побувала в космосі. Народилася в родині етнічних українців родом з м. Городенка, Івано-Франківщини. Володіє українською мовою. З дитинства мріяла про професію вчительки. Батько обладнав для неї домашню лабораторію, де Роберта проводила різноманітні біологічні досліди. У школі дівчинка захопилася астрономією: спостерігала за зірками, читала наукову і фантастичну літературу.

Це одна етнічна Українка – Гайдемарі Стефанишин-Пайпер здійснила свій політ 9 вересня 2006 року. Батько астронавтки Михайло Стефанишин – українець з с. Якимова Кам`янсько-Бузького району Львівської області. Мати – з Німеччини, власне там вони і познайомились після Другої світової війни, а потім переїхали в США, де Гайдемарі й народилася.

У 1996 році Гайдемарі була прийнята до групи астронавтів NASA. Входила до групи психологічної підтримки сім`ї Л.К. Каденюка під час його підготовки до польоту в космос у листопаді-грудні 1997 р.

Джерело: wikipedia.org

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

Перший космічний політ здійснила на кораблі «Атлантіс», місія STS-115 (9-21 вересня 2006 р.). Під час польоту виконала два виходи у відкритий космос. Гайдемарі стала восьмою жінкою в світі, яка вийшла у відкритий космос.

Через півроку після польоту вперше побувала на рідній землі свого батька – в Україні.

29 січня 2007 року астронавтка прилетіла до України. Того дня перебувала у Львові, а 31 січня відвідала села Якимів та Новий Яричів (Львівська область), де народився її батько, а також живуть 16 двоюрідних братів та сестер. Нагороджена українським орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Другий політ здійснила у складі екіпажу «Індевор», місія STS-126 (15-30 листопада 2008 р.). Під час польоту виконала три виходи у відкритий космос.

У 2009 р. залишила NASA й повернулася на флот. Нагороджена двома медалями NASA «За космічний політ» та іншими нагородами.

У жовтні 2019 року Гайдемарі Стефанишин-Пайпер у рамках Всесвітнього тижня космосу вдруге прилетіла до України, де відвідала міста Харків, Київ, Житомир та Львів.

Джерело: wikipedia.org

Гайдемарі Стефанишин-Пайпер

Перший космічний політ здійснила на кораблі «Атлантіс», місія STS-115 (9-21 вересня 2006 р.). Під час польоту виконала два виходи у відкритий космос. Гайдемарі стала восьмою жінкою в світі, яка вийшла у відкритий космос.