James Webb: випробування для уявлень про еволюцію Всесвіту

Нове дослідження космічного телескопа James Webb стало випробуванням для наших уявлень про еволюцію Всесвіту. Одразу шість галактик, які ми бачимо невдовзі після Великого вибуху, виявилися більшими, ніж те передбачає теорія.

Галактика у ранньому Всесвіті, яку бачить James Webb
Галактика у ранньому Всесвіті. Джерело: astronomynow.com

James Webb та галактики у ранньому Всесвіті

Вчений з університету Техасу в Остіні, який працює з космічним телескопом James Webb, нещодавно опублікував роботу, де звернув увагу на шість галактик, які бачить у ранньому Всесвіті ця орбітальна обсерваторія.

Усі вони виявилися занадто великими для свого віку. Ці зоряні системи ми бачимо такими, якими вони були, коли Всесвіту було усього 500–700 млн років. Попри це, вони мають масу понад 10 млн сонячних. А одна з них приблизно така ж, як Чумацький Шлях сьогодні, через мільярди років еволюції.

Усе це загадує вченим величезну загадку, адже стандартна модель розвитку Всесвіту не передбачає такого швидкого росту. І це примушує науковців гадати, що саме ми про нього не розуміємо.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Сонце №1 2025 (192)

До товару
Шість галактик, з яких усе почалося
Шість галактик, з яких усе почалося. Джерело: NASA/ESA/CSA/I. Labbe

Найбільш радикальні теорії стверджують, що одразу після виникнення Всесвіт розширювався швидше, ніж ми думаємо. Але це потребуватиме введення у фізику нових сил і, як наслідок, часток.

Інші пояснення

Менш революційні пояснення того, що спостерігає James Webb, говорять про те, що галактики могли вирости до такого розміру і в межах чинної моделі еволюції. Однак для цього їм треба було якось перетворити на зорі 100 відсотків газу, який поруч із ними був. Зазвичай це відбувається лише із 10 відсотками матеріалу.

Хоча ця ситуація у межах, допустимих чинною моделлю, вона потребуватиме додаткових пояснень, які все ж вимагатимуть фундаментальних змін у наших уявленнях про Всесвіт.

Але, можливо, все пояснюється ще простіше. Відстань, яка відділяє від нас галактику, визначається її червоним зміщенням, яке виникає через її швидке віддалення від нас. Але зсувати лінії у спектрі в червоний бік може також космічний пил.

Якщо його в описаних галактиках дуже багато і дослідники цього не помітили, то він цілком міг відсунути їх далі в часі та просторі. А насправді вони перебувають значно ближче до нас, і маси у них цілком відповідні віку.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
В Івано-Франківську за ініціативи ГО «Асоціація Ноосфера» запрацювала Академія космічної інженерії
Сонце, Земля, Юпітер і білі карлики: потенційні пастки для темної матерії
Огляд даних James Webb показав силу галактичних вітрів
Камери зонда Hera зафіксували відтінки й температуру астероїдів
Маленькі червоні цятки отримали найкраще на сьогодні пояснення
«Асоціація Ноосфера» провела рекордний за десять років етап NASA Space Apps Challenge в Україні
У Румунії стався землетрус. Українців просять поділитися спостереженнями
Астрономи спостерігають близьку наднову з перших днів вибуху
Брудна крига навколо Бети Живописця свідчить про часті зіткнення
NVIDIA у сотні разів пришвидшила обробку даних Event Horizon Telescope