Старт китайської ракети Hyperbola-1 завершився невдачею

3 серпня китайська компанія iSpace здійснила запуск малого твердопаливного носія Hyperbola-1. На його борту перебував супутник дистанційного зондування Землі. Після того, як телебачення КНР не повідомило про успішне виведення корисного навантаження на орбіту, а з місцевих соцмереж почали видаляти любительські відеозаписи старту, стало зрозуміло: щось пішло не так. Наступного дня китайські ЗМІ офіційно підтвердили факт пускової невдачі.

         

Ракета Hyperbola-1. Джерело: iSpace

Згідно з коротким повідомленням, опублікованим компанією iSpace, всі чотири ступені ракети відпрацювали нормально. Виявилося, що проблема була пов’язана з головним обтічником, який не відділився вчасно. Через це Hyperbola-1 змогла набрати швидкість лише 7,4 км/с. Цього виявилося недостатньо для виходу на орбіту. В результаті носій із корисним навантаженням упав на півдні Індійського океану.

У 2019 році iSpace стала першою недержавною китайською компанією, яка зуміла успішно вивести вантаж на навколоземну орбіту. Після цього успіху їй вдалося залучити кілька сотень мільйонів доларів інвестицій, а її інженери приступили до доопрацювання ракети Hyperbola-1. Її довжина збільшилася з 20,8 до 24 м, маса (в заправленому стані) — з 31 до 42 тонн. Це мало би збільшити з 260 до 300 кг масу корисного навантаження, що виводиться на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту. Також фахівці компанії приступили до створення потужнішої рідинної ракети Hyperbola-2.

Траєкторія польоту ракети Hyperbola-1 під час останнього старту. Джерело: iSpace

Однак пуск оновленої ракети, який відбувся в лютому цього року, завершився невдачею. Розслідування показало, що аварія сталася через відірваний шматочок теплоізоляційної піни. Він потрапив у кермо управління першого ступеня та заблокував його. Через деякий час шматок піни випав. Це призвело до швидкої зміни положення керма, через що ракета різко змінила курс і зруйнувалася.

Безсумнівно, друга пускова невдача поспіль стане серйозним ударом для iSpace, особливо якщо враховувати велику кількість компаній-конкурентів, що також розробляють власні малі носії.