ALMA сфотографував навколопланетний диск

З допомогою комплексу радіотелескопів ALMA астрономы зуміли отримати перше в історії зображення навколопланетного диску — пилової структури, що оточує молоду екзопланету. В майбутньому з речовини цього диску можуть сформуватися її супутник або супутники.

Знайдений диск оточує PDS 70c — одного з двох газових гигантів, що обертаються навколо помаранчевого карлика, розташового на відстані приблизно 370 світлових років від Сонця. За масою екзопланета майже в чотири раза перевищує Юпітер, а її орбіта проходить на відстані порядку 30 а.о. від центральної зірки, що можна співставити з радіусом орбіти Нептуну. Згідно з оцінками астрономів, вік усієї системи складає не більше 10 млн років.

Зображення протопланетного диску навколо зірки PDS 70. Джерело: LMA (ESO/NAOJ/NRAO)/Benisty et al.

Варто зазначити, що астрономи й раніше знаходили ознаки існування диска навколо PDS 70c, але вони не могли чітко відрізнити його від оточуючої речовини. Лише завдяки можливостям ALMA їм удалося отримати наочне підтвердження його реальності.

Система PDS 70 в уяві художника. Джерело: W. M. Keck Observatory/Adam Makarenko

Спостереження показали, що діаметр диска PDS 70c приблизно дорівнює 1 а.о. (відстані між Землею та Сонцем), а його маси вистачть для утворення трьох супутників розміром з Місяць. Стосовно ж другої екзопланети, команді дослідників не вдалося знайти жодних слідів існування у неї такого ж диска. На їхню думку, PDS 70c «стянгула» на себе всю речовину з протопланетної хмари та залишила планету-сестру «на голодному пайку».

Зображення екзопланети PDS 70c та оточуючого її диска. Джерело: ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)/Benisty et al.

Існуюча теорія припускає, що планети формуються у пилових дисках навколо молодих світил, поступово поглинаючи матеріал із цих дисків і утворюючи в них порожні проміжки. В ході цього процессу деякі планети можуть отримувати власні навколопланетні диски, які впливають на процеси їхнього ростк, «регулюючи» кількість випадаючого матеріалу. В той же час у результаті численних зіткнень газ і пил у навколопланетному диску можуть об’єднуватись у все більші тіла, що в кінцевому підсумку призводить до народження місяців. Однак астрономам досі не зовсім зрозумілі всі деталі цих процесів. Тому відкриття диска навколо PDS 70c є важливим кроком на шляху розуміння того, як саме виникають супутники планет.