Головна Новини TGO виявив хлороводень у марсіанській атмосфері

TGO виявив хлороводень у марсіанській атмосфері

Новини

Космічний апарат TGO вперше зміг зареєструвати в марсіанській атмосфері хлороводень (HCl), водний розчин якого у побуті відомий як соляна кислота. Відкриття було зроблено за допомогою бортового спектрометра ACS. Ознаки хлороводню з’явились у спектрах атмосферних газів під час глобальної пилової бурі та поступово зникли після її закінчення.

Метод аналізу марсіанської атмосфери зондом TGO (концепція). Джерело: NASA

До недавнього часу було відомо, що хлорид водню міститься в атмосферах двох планет Сонячної системи: Землі та Венери. На Землі він потрапляє у повітря з морів і океанів, коли частинки морських солей перетворюються на аерозоль. Після взаємодії з атмосферним киснем вони виділяють хлор, який потім реагує з водневими сполуками та утворює хлороводень. На Венері ця сполука є основним «постачальником» хлору у верхні шари газової оболонки, де вона розпадається під впливом сонячного світла і стає одним з основних факторів, що забезпечують стабільність вуглекислотної атмосфери.

Передбачалося, що на Марсі хлороводень існує, але тривалий час спроби виявити його ні до чого не призводили. З урахуванням можливостей наявних приладів було зроблено висновок, що молекул HCl в марсіанській атмосфері дуже мало — не більше 0,2-0,3 частинок на мільярд (ppbv). Прорив стався лише в 2018 році, коли на Червоній планеті почалася глобальна пилова буря. Після неї TGO зміг уперше зареєструвати цей газ в атмосфері Червоної планети. Його концентрація коливається від 1 до 4 ppbv, найвищою вона була на висотах 20-30 км у південній півкулі. Після закінчення шторму орбітальний апарат поступово перестав виявляти HCl.

Той факт, що хлорид водню не завжди присутній у марсіанській атмосфері, змушує вчених переосмислити багато уявлень про хімічні процеси на Марсі. Вже висунуто дві основні гіпотези стосовно того, що може бути його джерелом — поверхневі частинки пилу або активні вулканічні процеси. Сплеск концентрації HCl під час пилової бурі свідчить на користь першої версії. Однак досі лишається незрозумілим механізм «перетворення» хлору з поверхні в газоподібний хлороводень. Також фахівці мають знайти відповідь на питання, куди він зникає після закінчення пилових бур.

За матеріалами: http://press.cosmos.ru

Поделиться