Рідкісне зближення газових гігантів

Увечері 16 грудня мешканці західного узбережжя американського континенту й островів Тихого океану могли спостерігати, як тонкий серп молодого Місяця проходить поблизу двох яскравих планет — Юпітера і Сатурна. При цьому видима відстань між останніми становила близько пів градуса, що приблизно дорівнює кутовому діаметру місячного диска.

Сполучення Юпітера з Сатурном у небі Землі. Джерело: NASA/Bill Ingalls

Однак на цьому небесне шоу не закінчилося, і в разі гарної погоди ми незабаром зможемо побачити його вражаюче завершення. 21 грудня 2020 року Юпітер і Сатурн з точки зору наземних спостерігачів підійдуть один до одного всього на 6 кутових мінут — це у п’ять разів менше середнього діаметра повного Місяця. Мінімальна відстань між ними буде досягнута о 19 годині за всесвітнім часом (тобто 21 ͪ за київським і 22 ͪ за московським часом). На жаль, у більшій частині Східної Європи вони до цього моменту вже опустяться під горизонт. Найкраща ситуація складеться для Закарпатської області України, де захід планет очікується приблизно о 19:05.

Щоб краще уявити унікальність цього «небесного побачення», слід пам’ятати, що видимий діаметр диска Юпітера зараз дорівнює 33 секундам, а Сатурн знаходитиметься від нього на кутовій відстані лише в 11 разів більше. У просторі планети розділятиме 4,9 а.о. (733 млн км), лінійна відстань між Юпітером і Землею буде 5,93 а.о. (887 млн км).


Зміна кутової відстані між Сатурном і Юпітером на вечірньому небі у грудні 2020 року. Джерело: Stellarium/Astroalert.info

У своєму русі по небу Юпітер і Сатурн сходяться в середньому кожні 20 років, але не завжди вони опиняються на небесній сфері так близько один до одного. Наприклад, попереднє таке сполучення відбулося 28 травня 2000 року — тоді планети наблизилися трохи більше ніж на градус, до того ж у 14° від них було Сонце, що дуже ускладнювало їх спостереження. Ближче, ніж цього року, в історичні часи газові гіганти зійшлися лише 17 липня 1623 року, коли видима відстань між ними склала трохи більше 5 кутових мінут, але побачити їх було ще складніше (сполучення відбулося всього у 12° від нашого денного світла). Можливо, рекордним — і до того ж зручним для спостережень — стало зближення 5 березня 1226 року, коли Юпітер пройшов у двох мінутах від Сатурна, і для того, щоб побачити їх як два окремих об’єкти, потрібно було мати досить гострий зір. Крім того, в 7° від пари найбільших планет на небі в той день перебувала Венера.

21 грудня особливих проблем з «окремою видимістю» Юпітера і Сатурна бути не повинно. Для жителів наших широт основною складністю буде низька висота об’єктів над горизонтом. Однак зараз ми маємо у своєму розпорядженні численні астрономічні інструменти, що значно полегшать спостереження. До вечора 22 грудня відстань між планетами збільшиться до 9 кутових мінут, і вони все ще являтимуть собою дуже мальовничу пару. Наполегливо рекомендуємо при найменшій нагоді помилуватися рідкісним «небесним рандеву» — наступне тісне зближення яскравих газових гігантів відбудеться тільки 15 березня 2080 року.