Астрономи стали свідками руйнування зірки чорною дірою

Завдяки телескопам Європейської Південної обсерваторії (ESO) та іншим науковим установам астрономи змогли зареєструвати рідкісне явище — спалахи світла, породжені залишками зірки, розірваної надмасивною чорною дірою. На даний момент це найближча до нас така подія, що спостерігалася в режимі реального часу. Мертва зірка знаходилася в галактиці, віддаленій від нас на 215 мільйонів світлових років.

Руйнування зірки чорною дірою (концепт). Джерело: ESO/M.Kornmesser

Коли зірка наближається занадто близько до надмасивної чорної діри (зазвичай такі об’єкти розташовані в центрах галактик), це спричиняє її припливне руйнування, також відоме як «спагеттифікація». Колосальна гравітація розриває світило на шматки. Потоки викинутої речовини утворюють навколо чорної діри акреційний диск, після чого починається процес її поглинання. Ці події супроводжуються яскравими спалахами.

У вересні 2019 року автоматизовані оглядові телескопи TF, ATLAS і PanSTARRS виявили подібний спалах у спіральній галактиці 2MASX J04463790-1013349. Він отримав позначення AT2019qiz. Спектроскопічні дослідження підтвердили, що спалах був викликаний припливним руйнуванням зірки чорною дірою. Потім астрономи скерували ряд наземних і космічних телескопів на цю область неба.


Карта зоряного неба з місцем розташування спалаху AT2019qiz. Джерело: ESO, IAU, Sky & Telescope

Аналіз зібраних даних показав, що маса чорної діри становить близько мільйона сонячних, а зірка спочатку була приблизно такої ж маси, що й наше світило. Під час зближення вона втратила більше половини своєї речовини. Але не вся вона була поглинута чорною дірою. Астрономи змогли виявити потоки матерії, що рухаються від надмасивного об’єкта зі швидкістю близько 10 000 км/c. Це пов’язано з тим, що енергія, виділена у процесі поглинання, викинула частину зоряної речовини у навколишній простір.

Відкриття пояснює, чому до недавнього часу астрономам було дуже важко вивчати процес «спагетіфікації». Відтік матерії з чорної діри утворює щільну пилову завісу, що сильно ускладнює спостереження.


Ділянка неба, де відбулася подія AT2019qiz. Джерело: ESO/Digitized Sky Survey 2. Подяки: Davide De Martin

Дослідження AT2019qiz має допомогти вченим краще зрозуміти фізику надмасивних чорних дір і поведінку матерії в надзвичайно потужному гравітаційному полі. Можливо, цей спалах навіть стане своєрідним «Розетським каменем» — ключем до інтерпретації майбутніх спостережень подій приливного руйнування.

За матеріалами: https://www.eso.org