Головна Новини Виявлена зірка, яка пережила зближення з чорною дірою

Виявлена зірка, яка пережила зближення з чорною дірою

Новини

При аналізі даних, зібраних рентгенівськими телескопами Chandra та XMM-Newton, команда дослідників з Великобританії виявила зірку, яка пережила тісне зближення з чорною дірою. Однак це не відбулося для неї безслідно: світило повністю лишилося своєї оболонки.

Білий карлик на орбіті навколо чорної діри в поданні художника. Показано рентгенівське випромінювання реальної подібної пари. Джерело: X-ray: NASA/CXO/CSIC-INTA/G.Miniutti et al.; Illustration: NASA/CXC/M. Weiss

«Зоряна драма» розгорнулася в галактиці GSN 069, що знаходиться на відстані 250 млн світлових років від Чумацького Шляху. В її центрі розташована чорна діра, маса якої у 400 тис. разів перевершує сонячну. У якийсь момент, її гравітація захопила червоного гіганта та зірвала його оболонку, лишив невелике щільне ядро, тобто, фактично перетворила його в білого карлика.

Об’єкту, який утворився внаслідок цього, також не вдалося вирватися з «гравітаційних обіймів» надмасивного тіла. Зараз він знаходиться на еліптичній орбіті, здійснюючи 1 оберт за 9 годин. Кожного разу, коли карлик зближується з чорною дірою, вона витягує частину його матеріалу. Це відбувається в точці, віддаленій від горизонту подій не більше ніж на 15 його радіусів. Зоряна речовина перетікає в акреційний диск навколо чорної діри, сильно розігрівається та випускає потік рентгенівських променів, який вдалося зареєструвати космічним телескопам.
За оцінками вчених, маса утвореного білого карлика становить 0,2 сонячної. Швидше за все, він багатий гелієм.

Що стосується подальшої долі цього об’єкта, то, згідно з розрахунками, по мірі втрати маси, його орбіта буде змінюватися: буде збільшуватись у розмірах і ставатиме все більш круговою.
Як наслідок, це призведе до зниження швидкості втрати речовини, та повністю цей процес ніколи не припиниться. Через трильйон років маса білого карлика зменшиться у 200 разів і стане порівнянна з масою Юпітера.

За матеріалами: https://www.nasa.gov

Поделиться