слайдер-укр

9 вересня з космодрому Плесецьк відбувся запуск ракети «Союз-2.1в», яка вивела на навколоземну орбіту військовий супутник «Космос-2551». Незабаром після запуску було опубліковано повідомлення про те, що з космічним апаратом встановлений і підтримується стабільний телеметричний зв’язок, його бортові системи функціонують у штатному режимі.

Використовуючи дані, отримані за допомогою телескопів Keck I и II обсерваторії Мауна Кеа, астрономи підтвердили існування екзопланети в системі MOA-2010-BLG-477 L. Особливість знахідки полягає в тому, що вона обертається довкола білого карлика — залишку зорі, що повністю витратила водневе термоядерне паливо та скинула в навколишній простір більшу частину своєї речовини. В далекому майбутньому аналогічна доля […]

Співробітники Космічного центру ім. Кеннеді доставили повністю зібраний і заправлений корабель Orion до Будівлі вертикального збирання на мисі Канаверал. Уже найближчим часом вони почнуть його встановлення на ракету-носій SLS, яка буде запущена в космос у межах місії Artemis I.

Японським астрономам вдалося відзняти яскравий спалах у районі екватору Юпітеру. Він був зареєстрований із допомогою автоматизованої системи PONCOTS, яка діє в межах проєкту OASES (Organized Autotelescopes for Serendipitous Event Survey).

Проаналізувавши телеметрію зонда Lucy, фахівці NASA дійшли висновку, що одна з його фотогальванічних панелей могла не «замкнутися» до кінця. Зараз вони аналізують ситуацію, щоб визначити подальшу стратегію дій по повному розкриттю сонячних батарей.

Австралійське космічне агентство (ASA) та NASA підписали угоду про співпрацю в межах проєкту ISRU (In-situ resource utilization), що передбачає проведення експерименту з видобутку кисню з місячного реголіту.

На представленому знімку можна побачити співробітника Європейської Південної обсерваторії на тлі освітленого входу в один із чотирьох допоміжних телескопів, що входять до складу Дуже великого телескопа (VLT ESO). Залежно від поставленої дослідницької мети вони можуть пересуватися по рейкових коліях і займати на спостережній платформі до 30 різних положень, утворюючи єдиний «віртуальний» інструмент — Дуже великий […]

Переважну більшість відомих нам екзопланет знайшли двома способами: транзитним і шляхом вимірювання коливань радіальної швидкості зірок. Однак жоден із них не гарантує 100% виявлення світів у інших зоряних системах. Тому чимало астрономів розробляють додаткові методики пошуку подібних об’єктів, що дозволять домогтися більшої ефективності.

Галактика NGC 4666 займає центр цього неймовірного зображення, отриманого за допомогою телескопа Hubble. Вона розташована на відстані 80 мільйонів світлових років від нас у сузір’ї Діви. Як і наш Чумацький Шлях, ця система класифікується як спіральна галактика з перемичкою. Але між ними є одна важлива відмінність: NGC 4666 породжує нові зорі з аномально високою швидкістю.

Представлене зображення було отримане рентгенівським телескопом Chandra (блакитний колір) із додаванням даних, зібраних інфрачервоним телескопом Spitzer (жовтий і зелений кольори), а також наземними радіотелескопами (червоний колір). Воно демонструє залишок наднової G344.7-0.1. За оцінками астрономів, її спалах міг спостерігатися на Землі у бронзову добу — приблизно між 6 и 3 тисяч років тому.