Прихована катастрофа: Hubble зазнімкував галактику з надновою

Група супроводу місії телескопа Hubble опублікувала нове зображення. Воно демонструє галактику IC 758, яка зберігає «вибуховий» секрет.

Галактика IC 758. Знімок телескопа Hubble. Джерело: ESA / Hubble & NASA, C. Kilpatrick

IC 758 розташована на відстані 60 млн світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Великої Ведмедиці. Як і наш Чумацький Шлях, вона класифікується як спіральна галактика з перемичкою. Знімок Hubble демонструє її м’які спіральні рукави, які згинаються навколо туманного центру. Він є джерелом потужного випромінювання в усіх діапазонах електромагнітного спектра, що вказує на наявність у ньому активної надмасивної чорної діри.

Але це далеко не єдиний секрет IC 758. Хоч на фото вона і виглядає безтурботно, це не так. У 1999 році астрономи помітили в ній потужний вибух. Його джерелом стала наднова, що отримала позначення SN 1999bg.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2022 (188)

До товару

SN 1999bg утворилася внаслідок смерті зорі, чия маса набагато перевершувала сонячну. Коли такі світила вичерпують запаси водневого «палива», в їхніх надрах ініціюються процеси стиснення ядра з подальшим синтезом важчих елементів: кисню, неону, магнію, кремнію, сірки і так далі — аж до заліза, кобальту і нікелю. Щойно синтез найважчих елементів із цього ряду вимагатиме більше енергії, ніж виділяється під час гравітаційного стиснення, відбувається колапс, що супроводжується викидом колосальної кількості енергії, який називається вибухом наднової.

Наразі вченим невідомо, наскільки масивною була зірка, що породила SN 1999bg. Дослідники сподіваються, що дані Hubble допоможуть їм знайти відповідь на це питання, а також покажуть, чи були у неї зорі-компаньйони.

Спалах наднової — це не просто загибель однієї, нехай і великої зірки. Це також потужна сила, яка може змінити навколишній простір. Наприклад, він може розсіяти і нагріти прилеглі газові хмари, перешкоджаючи формуванню нових зірок, або ж навпаки, стиснути їх, спровокувавши спалах зореутворення.

Ба більше, коли зоря-гігант колапсує, її збагачена важкими елементами речовина викидається в навколишній простір. Згодом вона входить до складу міжзоряних хмар, які дають початок новому поколінню зірок. Якби не важкі елементи, що сформувалися внаслідок смерті попередніх світил, наша Земля ніколи б не сформувалася і ми б не змогли існувати.

За матеріалами Esahubble

Новини інших медіа
Не такий, як на Землі: вчені вивчили структуру космічного льоду
Телескопи NASA показали дивовижні зоряні скупчення у Малій Магеллановій Хмарі
Чумацький Шлях може знаходитися на краю велетенської порожнечі
Gateway заряджається: рекордні сонячні крила успішно пройшли випробування
Африканський метеорит ставить під сумнів хронологію утворення Сонячної системи
Hubble зробив портрет масивного галактичного скупчення
Космічне майбутнє Європи: завершено перший етап конкурсу European Launcher Challenge
Водневі хмари у бульбашках Фермі: холодне всередині гарячого
ChatGPT навчився керувати космічним кораблем всього за кілька спроб
Скасовану NASA місію Mars Sample Return врятує Lockheed Martin