Космічна обсерваторія Chandra вперше зареєструвала рентгенівське випромінювання, що викидається Ураном. Астрономи вважають, що ця знахідка допоможе розкрити деякі таємниці крижаного гіганта.
Рентгенівське випромінювання несе інформацію про багато властивостей небесних тіл, зокрема про їхню взаємодію із сонячним вітром, і про процеси, що відбуваються в атмосфері та магнітосфері. Його зафіксували від більшості планет Сонячної системи, комет, Плутона та Іо. А ось спостереження за крижаними гігантами Ураном і Нептуном довгий час не приводили до успіху. Але тепер це змінилося.
Група британських астрономів опублікувала результати спостережень за Ураном, виконаних рентгенівським телескопом Chandra у 2002 і 2017 роках. Їм вдалося виявити спалахи, що відповідають рентгенівському випромінюванню. При цьому його потік у 2002-му був значно сильнішим. Дослідники пов’язують цю обставину з підвищеною сонячною активністю того року.
На думку вчених, основна частина рентгенівського випромінювання походить від атмосфери та кілець Урана. У випадку з кільцями, воно утворюється внаслідок зіткнень заряджених частинок із радіаційних поясів планети з їхніми частинками. У випадку з атмосферою, випромінювання виникає внаслідок розсіювання рентгенівських променів сонячного спектра.
Свою роль також можуть зіграти й полярні сяйва. Точний механізм їхнього утворення на Урані досі залишається загадкою для астрономів. Річ у тім, що вісь обертання сьомої планети майже паралельна площині її орбіти, а магнітні полюси зміщені та не збігаються з географічними. Це робить полярні сяйва Урана надзвичайно складними та мінливими.
За матеріалами https://www.nasa.gov
