Міжнародна астрономічна спілка (МАС) затвердила перші назви деталей рельєфу транснептунового об’єкта Аррокот (486958 Arrokoth). Він є найдальшим тілом Сонячної системи, яке відвідав космічний апарат.
Найдальший вивчений об’єкт Сонячної системи
Аррокот є частиною пояса Койпера. Він був відкритий телескопом Hubble 2014 року та обраний як друга мета для місії New Horizons. Апарат здійснив його проліт 1 січня 2019 року. Історична зустріч відбулася на відстані 6,5 млрд км від Сонця.
Передані New Horizons знімки показали, що Аррокот є контактним тілом, що має розміри 36×20×10 км. Він утворився в результаті злиття двох об’єктів, які скоріше нагадують не сфери, а сильно плескаті еліпсоїди. На думку астрономів, саме такий вигляд мали стародавні планетезималі, що дали початок планетам Сонячної системи. Поверхня Аррокота — червоного кольору та має відносно невелику кількість ударних кратерів. Це говорить про те, що об’єкт практично «не постраждав» з моменту завершення його формування (тобто за чотири з лишком мільярди років).
Назви деталей рельєфу Аррокота
На початку лютого робоча група МАС офіційно схвалила назви трьох найпомітніших деталей рельєфу на Аррокоті. Вони були запропоновані співробітниками місії New Horizons та означають «небо» різними мовами. Саме так «Аррокот» перекладається з мови індіанських племен поухатанів та алгонкінів.
Перемичка між двома частинами койпероїда отримала назву Акаша (Akasa), що означає «небо» бенгальською мовою. Найбільший (завширшки 7 км) ударний кратер на Аррокоті отримав назву Скай (Sky), взяту з англійської мови. Яскрава, майже кругла дуга на більшій частині Аррокота була названа Каан (Ka’an), що означає «небо» мовою мая, якою досі говорять у деяких частинах півострова Юкатан.
Докладніше про те, які таємниці Аррокота вдалося розкрити астрономам, ви можете дізнатись із нашого спеціального матеріалу.
