​​Темні дюни кратера Моро

Марсіанський регіон Земля Сабеї (Terra Sabaea) містить безліч різноманітних формацій, які представляють значний інтерес для планетологів. Серед них можна виділити 135-кілометровий кратер Моро, який отримав свою назву на честь французького астронома Теофіла Моро (Théophile Moreux).

На знімках, зроблених європейським зондом Mars Express, демонструється кратер Моро в усіх подробицях. У порівнянні з іншими марсіанськими ударними структурами він виглядає деформованим й «брудним». Такий вид є результатом мільйонів років вітряної ерозії, а також древніх зледенінь, що додали йому яйцеподібну форму.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Місяць та Марс

До товару

Багато ділянок кратера демонструють характерні сліди впливу льодовиків. Його вал розірваний, стінки — зігнуті та покриті плямами. У центрі розташований пік, складений із порід, які були викинуті під час удару. Він височіє на 2 км над навколишньою місцевістю, а глибина кратера складає 3 км.

Одна з основних особливостей Моро — його «строкате» забарвлення. У той час як навколишня територія має світло-коричневий відтінок, стінки кратера за кольором нагадують деревне вугілля. На його дні видно характерні чорно-коричневі дюни. При цьому центральний пік має блідо-оранжеве забарвлення, властиве всьому регіону.

Подібні контрасти обумовлені хімічним складом піску. Тут він містить піроксени й олівіни — мінерали, що надають йому темне забарвлення. Свою лепту міг внести й вітер, за допомогою якого всередину кратера міг потрапити вулканічний попіл.

Дюни Моро в основному мають серпасту форму. Вивчення їх орієнтації дозволило вченим відтворити складну систему вітрів, що переважають у цьому регіоні.

За матеріалами: http://www.esa.int

Новини інших медіа
Чи призведе зменшення темної енергії до «великого стискання» Всесвіту
Біля центру Чумацького Шляху можуть ховатися темні карлики
Сніг у пустелі зупинив роботу велетенського радіотелескопа
Ненормальна ситуація: океан навколо Антарктиди стає більш солоним
Що цікавого можуть розповісти марсіанські глини
Парадоксальний метал допоможе NASA знайти життя у Всесвіті
Геостаціонарний щит: США посилюють стратегічний зв’язок новою серією супутників ESS
Вирішення 40-річної геометричної задачі врятує космічні апарати під час посадки
Борець зі злом: важливий супутник зник у космосі за невідомих причин
Перші галактики могли «замаскуватися» під відлуння Великого Вибуху